Центар за културу,
Панчево,
Пияток, 16. юни 2006. 19 годзин
Участвовали:
Борка Павичевич, директорка Центу за културну деконтаминацию
Ксения Миливоєвич, ґенерална секретарка Европского руху у Сербиї
Милєнко Дерета, вивершни директор Гражданских инициятивох
Ненад Живкович, новинар
Модератор:
Динко Ґрухонїч, предсидатель Нєзависного дружтва новинарох Войводини
Динко Ґрухонїч:
Нєзависне дружтво новинарох Сербиї нєшка послало сообщенє РТВ Сербиї у котрим вимага же би ше претаргло зоз директним преношеньом Скупштини Сербиї пре то же ше Скупштинска бешеднїца претворела до “бешеднїци мержнї”, зоз котрей ше посилаю найгорши можлїви поруки, яґод кед би у нєй шедзели сами варваре, а то поготов важи за членох странки чия ше забрана и вимага. Панї Павичевич, як Ви коментаруєце факт же, як ше гвари, найвисши законодавни дом тей жеми постал бешеднїца мержнї, и же Ивану Дулич Маркович квилья пре єй националну припадносц?
Борка Павичевич:
Любела бим почац зоз назву нашей трибини. Кед гвариме “Промоция розличносцох” ми у ситуациї же би зме промовисали аксиом. Як перше розличносц то дацо цо би дзечнє требало промововац. То уж початок толкованя того цо ше случує, на концу, и у тей Скупштини – Скупштина би по дефинициї мушела буц дефиниция розличносцох, то дацо цо conditie – sine qua non даякого, так повесц, цивилного дружтва.
Як би я то могла коментаровац? Я би лєм гварела же кед ви так бешедуєце у Скупштини и вообще, кед то прилапене як язик, то може буц ПЦ язик, алє источаснє то представя еуфемизем пре то же ту нє слово о инцидентох лєбо о бешеди мержнї – роби ше о странки котра систематичне зло, котра отворела варваризацию и розвальованє цивилного дружтва так же за средства политики єдноставно вжала силу и насилство. То озбильна шеснацрочна робота на розбиваню политичней системи и цивилного дружтва.
Як гваря лингвисти нє ма чловек язик алє є язик. Пре то, тото цо вони бешедую, то ВОНИ. Знам же прилапене же би ше то волало “бешеда мержнї”. Медзитим, я думам, кед слово о бешеди – кед ше тот термин прилапи, вец го ми и хаснуєме, алє то не бешеда мержнї то мержня, як цо чловек язик.
Вельо розправяме о бешеди, а мало о дїлох, у першим плану дацо цо тоти людзе бешедую, а я вам можем повесц – кед вони так бешедую я барз добре можем задумац цо тоти руки робели у Вуковарекед нєт нїкого хто би их видзел и чул. Значи о бешеди розправяме, а требали би зме розправяц о укупним злодїйским дїствованю – пре то же кед ше то роби у Парламенту, вец я можем думац цо ше роби у даяким лєше. Вец ми гваря – докаж! Ша ми то видзели!
(…)
Милєнко Дерета:
Сцел бим, Динко, прекоментаровац тото цо сце гварели на початку. Пре тото сообщенє Нєзависне здруженє новинарох Сербиї барз пишне, здруженє у ствари лєм глєда же би ми нє янали цо ше случує у Скупштини, а я думам же то цалком погришни приступ. Ми досц длуго жили у дружтве у котрим мож чуц – знаце, у нас нєт вельо инвалидох, за розлику од иножемства, почим их Боже мой, нєт по улїцох. Пре то, тото прикриванє, тото вимаганє же би вони нє були на телевизиї пре то же ю злохасную, я думам, цалком погришне, и воно указує нємоц нашого боку. Ми стално пре дацо критикуєме радикалох, а то, у ствари, доказ нєможлївосци же би зме нашли адекватни одвит на тоту файту нєзаконїтого и процивуставного дїствованя. Место же би зме и ми и здруженє новинарох пошли пред Уставни Суд и пред тужилащтво и повеме: Модлїм крашнє, у Скупштини зробене кривичне дїло, цо ви пре то поробице? – ми ше стално круциме до круга.
Я думам же ми од зочованя зоз прешлосцу маме єден вельо озбильнєйши проблем – а то зочованє зоз терашньосцу! И думам же ше ми зоз того нашого кругу, гоч яки да є мали, гоч кельо мало слухательох мал, мушиме иншак поставиц наспрам того пре то же то уж прешло тоту миру по хтору можеце буц пасивни. Поготов думам же прешол час кед би зме требали прикривац радикалох, нє допущиц им же би их людзе видзели. Най би ше вони видзели, алє дайце ми на тим “явним сервису” после того коментар того цо ше случело, дайце представительох тих здруженьох новинарох и нєвладово орґанизациї котри поведза: Нє мож то так! Требало би дац глас гевтим котри нє думаю так, а нє прикривац радикалох. Думам же то, єдноставно, погришне!
Ксения Миливоєвич:
Я би ше надвязала на тото. Думам же ми уж у трецей фази. Значи уж нє слово о прикриваню алє о презентациї єдниого справованя за котре ше дума же є дружтвено прилаплїве. Значи, тото цо ше случело пре даскельома днями у Скупштини, тото увредзованє Ивани Дулич Маркович нїч нє нове, нє першираз же ше то случело у Скупштини – першираз було и даякей реакциї! Иншак, таки словнїк ше могол чуц у скупштини остатнї даскельо роки и нє було нїякей реакциї, закончело ше зоз розправу у парламенту о тим же чи треба карац у пенєжох посланїка чи го можебуц треба виключиц зоз схацки – таки модели, иншак, постоя у европских жемох, у британским парламенту поведзме постої ґрупа виразох пре чийо хаснованє вас автоматски виключую зоз схадзки. То би нє було нїч нове лєбо специфичне за Сербию, и теди ключни арґумент же би ше то нє зробело бул – алє кед ми то поробиме, вец радикали буду ище моцнєйши, односно достаню иже вецей простору у медийох пре то же буду реаґовац на таки ствари!
Значи ми у трецей фази у змислу же радикали одредяую шлїд поцагох , а други их єдноставно провадза и прилагодзую им ше. Єдноставно, радикали кладу теми на дньови шор и на теми ше на одредзени способ одвитує. И то нє лєм у вязи зоз нєдавнима случованями у Скупштини, то и у вязи зоз дзепоєднима державнима питанями о котрих ше розправяло у Скупштини яґод цо то на приклад питанє статусу Косова, дзе Тома Николич перши виходзи пред одборнїкох и гвари хто подпише нєзависносц Косова за Сербску радикалну странку будзе зраднїк, народни нєприятель и так далєй. И цо шлїдзи – шефове посланїцких ґрупох виходза за нїм и уместо же би гварели Чекай дакус, о чим ти бешедуєш, вони єден за другим повторюю – Я таке дацо нїґда нє подпишем.
И вец хто поставя тему и контекст. Значи то найважнєйши проблем, и тото цо ше случує у Скупштини у стварипошлїдок одредзованя контексту котре тирва уж одредзени час, и таке справованє постава дружтвено прилаплїве, цо мнє як дакого хто жиє у тей жеми барз болї. Наруцена теза же ви, кед же ше нє справуєце на исти способ, нєинтересантни и вец ше єдноставно нє можеце на адекватни способ приблїжиц народу и кажда рояправа котра кельо тельо цивилизована ше третира як допита, нєинтересантна и як дацо цо нє прицагує одвитуюцу заувагу.
Поставя ше питанє цо ми робиме же би таке справованє нє було дружтвено прилаплїве.
Динко Ґрухонїч:
Можеме прекоментаровац нашу медийну сцену? Ми нє маме celebrities як цо Дейвид Бекам, алє маме Алиґрудича и други естрадни гвизди. Кельо таки медиї помагаю етаблираню културного моделу котри нє подносши розличносци?
Ненад Живкович:
Зоз збегом рижних опставинох, нєшка вечар бешедуєме о, лєбо ше намагаме же би зме промовисали, розличносци, цо у цивилизованих державох, з котрих велї у формациї котра ше вола Европска Уния, дацо цо уж роками и роками назад – скоро же би могло повесц и виками – нєоспорна цивилизацийна вредносц. Нажаль, з оглядом на то же жиєме у тим претполитичним дружтве и, аж ше боїм повесц, єдним подсвидомим дружтве, ми ево нєшка мушиме установиц даяки перши, темельни камнї розличносци як вредносци. Розличносц то феномен котри ше у тей держави, нажаль, лєм єдно мале, релативно огранїчене число людзох намага афирмовац, а и то зоз пременлївим успихом.
Ствар у тим же у цивилизованих жемох постої консензус о вредносцох розличносци. Значи, и лїво и право ориєнтовани котри ґод да победза на виберанкох, у тим су досц приблїжни, нє лєм у дньово-политичних становискох, алє и по своєй политичней филозофиї. Помедзи нїх нєт нєпремосцуюцих розликох кед слово о вредносцох розличносци.
Подобне ше случело у бувших социялистичних жемох – кед звалєни Берлински мур политични елити тих жемох мали заєднїцки интерес и заєднїцки план и консензус о тим же жадаю постац члени ЕУ. У нас, на жаль, то и далєй нє случай, и тото цо ше случує у Скупштини лєм єден, гварел бим, провадзаци пошлїдок факта же нє постої консензус о тим же Сербиї место у, як ше гвари, европскей фамелиї народох.
Проблем и у таблоидизациї медийох, алє о тим повем слово, два познєйше. Постої медзитим єден векши и опаснєйши проблем – ми ше знова занїмаме зоз радикалами, нє лєм нєшка вечар, алє вообще граждански освидомена явносц. Нормално же би ше з радикалами требало занїмац на єдней, так поведзено, антирадикалскей позициї, зоз єдней антирадикалскей позициї, нормално же треба правиц и єдну файту орґанизованей деструкциї радикализма, алє думам же вельо важнєйше правиц єдну файту орґанизованей конструкциї рационализму. Ту дакус трациме инициятиву и пре то ше радикалом отвера простор же би диктирали инициятиву. Радикали як, на жаль, и далєй реґистрована политична орґанизация котра требала кед нє пиятого вец шестого октобра буц забранєна як криминоґена и як орґанизация котра дава значне доприношенє хороти того дружтва.
Значи, зоз єдного боку то тота деструкция радикализму, алє гевто цо нам треба то афирмация подполно розличних вредносцох, гевтих котри у Еврепи подполно леґитимни и подполно нормални, же би зме у часох котри пред нами пробовали тоту жем наисце привесц ґу розуму и же би зме помогли же би рационализем конєчно прешол през Сербию.То дацо цо ше нам, нажаль, ище вше нє случело и як ствари стоя, чешко и же ше случи док ше нє пременї тота, як бим гварел, ментална матрица, лєбо док нє пременїме доминантну парадиґму. Нажаль, чловек котри попробовал, котри рушел до пременки парадиґми, и попри шицких оспорйованьох и шицку контроверзу котру ношел зоз собу, баш пре то достал метак до шерца, нїпрецо инше, гоч цо му тота предмодерно-радикалска опция приписує цали час. И нажаль, посло того краткого намаганя же би ше ствари почали приводзиц до шора, ми одзнова на прапочаткох, знова врацени на парадиґму предоктоберского периоду.
Центар за културу, Панчево, Пияток, 16. юни 2006. 19 годзин